Дівчинку рятували з тенет озера зі смолою... |
||||
|
 Цей мікрорайон знаходиться, так би мовити, в тилу вулиць Київської та Полтавської. Тут значна кількість багатоповерхівок, а серед них — єдиний в Охтирці 12-поверховий будинок, який виділяється з-поміж сусідніх житлових корпусів. Ближче до Дачного розташовано і немало садиб приватного сектору, але багато хто з їхніх господарів бідкається, що на земельних ділянках не можуть отримувати стабільні врожаї через впливового сусіда — Біле озеро. Водойма займає домінуюче становище у мікрорайоні. Колись то було величезне водне дзеркало, зараз воно помітно зменшилось у діаметрі, замулилось, поросло очеретами. Проте і досі водою насичена уся територія, що сприяє посиленому росту болотної рослинності. Місцеві жителі скаржаться на такі незручності, засилля влітку комарів, але вже звикли до специфіки мікрорайону, проклали на сухіших місцях між чагарниками десятки стежок, які стали найкоротшим шляхом між вулицею Петровського і Дачним, поліклінічним віділенням ЦРЛ і Київською вулицею.А одна зі стежок виводить ось до цього майданчика, котрий хтось назве залишками якоїсь промзони, а хтось, можливо, пригадає і зону відчудження зі знаменитого у свій час фільму “Сталкер”. Тут є всі атрибути особливого статусу території — ніби облишені людьми землі, навали безформенних бетонних надовбів, залишки цегляних споруд і навіть залізниця, яка не так часто бачить поїзди. Сліди виробничих приміщень поволі намагається зітерти час, але, схоже, поки йому це не дуже піддається. Такий вже міцний горішок залишили нам у спадок. Швидше за все, подібні місцини можна знайти і в закутках інших населених пунктів, але ми маємо одну неприємну особливість. Як розповідають старожили, колись на цьому місці стояв асфальтовий завод, виробляв суміш для покриття доріг. Відомо, що в процесі такого виробництва портібна й смола. Настав час, коли господарі ліквідували згаданий об'єкт, але слідів його перебування залишилось чимало. І досі визирають із землі частини стін; по їхньому периметру і поряд в улоговинах утворились озерця, але око вони не милують, бо і дно, і поверхня забруднені виробничими та побутовими відходами. Населення, виявивши таку непривабливу територію, виносить сюди і свій домашній непотріб. А найсумніше те, що й досі повсюди зустрічаються залишки смоли — на грунті, берегах озерець-блюдців і в самій воді. За час, що збіг, смола, особливо на поверхні водойми, ближчої до будинків-”малосімейок” вулиці Київської, накопичила пил, залишки рослин і стала дуже схожою на тверду поверхню. Таку “підробку” часто не помічають навіть тварини. У цій трясовині загинуло немало голубів, качок, кіз, собак. Місцеві жителі з болем розповідають, як доводилося чути ночами скигління псів, котрих засмоктувала смоляна пастка. На превеликий жаль, траплялись уже випадки, коли у небезпечні озерця, де розташовувався асфальтний завод, потрапляли й люди. Говорять про випадок з місцевим хлопчиком, допомагали врятуватись і дорослому чоловіку. Та повтори сумних сценаріїв час від часу відбуваються. Надзвичайно небезпепечною була й ситуація, щро склалась тут минулого понеділка. Дівчинка приблизно 8-річного віку, яка мешкає у розташованих неподалік будинках, вирушила на прогулянку. А що приваблює малечу на цій території найбільше? Звісно ж, тутешні “болота”... Стежками між очеретів діставшись чергового так званого озерця, схоже, теж вирішила, що сірі купки на поверхні — то земля і почимчикувала до середини. Та чорна в'язка трясовина миттєво почала засмоктувати. Дівчинка намагалась визволитись, однак ніякі спроби не допомагали. Злякалась, не втрималась і впала у смоляну суміш, причому спиною вниз, що ще ускладнило ситуацію. Намагаючись з'ясувати всі ці подробиці, ми опитали немало місцевих жителів, аж доки не вдалось знайти родину, представники якої, як виявилось, і стали рятівниками маленької охтирчанки. Найперше, ми познайомились з Олексієм Сідашем, який точно вказав на місце події, показав речі дівчини, які довелось залишити відразу на березі смоляного озера, бо очищенню вже не піддавались. Разом з ним ми піднялись у квартиру, де його дружина, Ганна Іванівна розповіла, як все починалось. Того дня онука, третьокласниця гімназії, вчила уроки. Вікно кімнати виходило прямо на місце розташування колишнього асфальтового заводу. Валерія побачила, що в одному з озерець борсається людина, покликала дорослих. До вікна підбігли бабуся і тато. Ганна Іванівна відразу — за телефон, повідомляти про біду оперативні служби, а тато Валерії, Сергій Хазов миттю збіг сходами будинку і кинувся до водойм, заповненої смолою. Сергій Хазов досить скромно оцінює свій вчинок, хоча насправді врятував людину. До речі, як нам потім стало відомо, це не перший його сміливий вчинок. Ще коли був школярем, визволив з небезпечної ситуації двох дівчаток — то відбувалось на озерах поблизу Кардашівки. Хоча ось ця рятувальна операція на трясовині зі смолою, схоже, проходила набагато складніше. Про це свідчило багато що на місті події, в тому числі і залите смолою взуття самого рятувальника, на подальше використання якого годі було сподіватись. Які думки викливає випадок на цих озерах-пастках? Звісно, що вкрай потрібно розробити план дій, спрямованих на те, як убезпечити людей і тварин від прихованих у воді залишків колишнього асфальтового виробництва. І, безумовно, зосередити увагу місцевих жителів на тому, які наслідки можуть принести відвідування подібних об'єктів. І самим бути обережними в цих місцях, і постійно нагадувати про ризик дітям — адже очеретяні зарості нерідко приваблюють їх більше, ніж спокійні ігри біля під'їздів своїх будинків. Хочеться нових вражень? На жаль, навіть за час зйомок цього сюжету, об'єктив відеокамери побачив не одного малюка поблизу берегів смоляних озер. А від таких прогулянок можна чекати чого завгодно... До того ж, у цих чагарниках і очеретах, які в народі охрестили образною назвою - “на Плаву”, можна здибати не одну непотрібну пригоду, навіть уникаючи території колишнього асфальтозаводу — така вже тут місцевість... Конче потрібно захистити себе і своїх дітей від неприємностей. |
| Останнє оновлення ( Понеділок, 30 травня 2011, 12:22 ) |
Коментарі
Тут точно как в Сталкере! ..))
и собаки завывают...
Главный герой тоже молодец! спасибо, хоть признается, что не совершил особого подвига, всего лишь снялся в ролике!!
Стрічка RSS коментарів цього запису