Сміттєві прикраси Охтирки

Весна — не тільки час пролісків і тюльпанів, оновлення, надій та гарного настрою. Весна ще й прозаїчна та хазяйновита пані, яка нагадує, що слід причепурити вулиці, провулки та подвір'я нашого міста після зими. Обгортки, пляшки, пластикові стакани, торішні гілки та листя, поліетиленові пакети — все, що сором'язливо ховалося під снігом, нині показало свої непривітні обличчя. Від подібних “прикрас” хочеться якнайшвидше позбавитися.
Напевне, у минулі вихідні чимало охтирчан активно мели, вигрібали, збирали. Дехто й дерева обрізав. Ось тільки чомусь деякі представники нашої громади все дбайливо зібране склали у купки на узбіччях дороги. Як то кажуть, не біля мене — і добре, а сміття — його приберуть! 

Кілька мішків з непотребом винесли просто до пам'ятника воїнам-інтернаціоналістам, а якась тітонька результати свого прибирання висипала на Жовтневій. До речі, часто за характером викинутого можна навіть встановити винуватців.
 На центральній вулиці Охтирки взагалі чимало сміттєвих “прикрас”. Те ж стосується Київської та Червоноармійської. А уявіть лише, як оцінюють стан нашої малої батьківщини водії з інших міст, що рухаються вулицями Фрунзе чи Леніна — сюди викидають сміття з вражаючою постійністю. Поліетилен розривають бродячі тварини у пошуках їжі, а відходи заполонили всю вільну ділянку. До речі, зовсім поряд без усіляких лічильників з колонки витікає чиста охтирська водиця. Хіба ж повіриш після такої картини у те, що вода — наше багатство? 
Продовжуємо невеселу екскурсію. На цій зупинці мешканцям міста доводиться чекати маршрутку, напевне споглядання різного гатунку відходів дуже тішить око. А ось один з провулків біля вулиці Леніна, щодня тут проходять школярі, йдучи до рідного навчального закладу. Підростаюче покоління має чого повчитися — з юного віку запам'ятають діти оригінальний спосіб утилізувати тверді побутові відходи — просто утворити ще один смітник. А потім обурюватися, як брудно у рідному місті! 
У понеділок з узбіч самого лише центру комунальники міста вивезли майже 5 вантажівок непотребу. Сумно те, що купи ці напрочуд швидко розростаються. До безвинного листя додаються поліетиленові пакети, пластикові пляшки і казна що ще. Якщо хтось розпочав, чому б не продовжити захаращення?
Деякі з мінісмітників спокійно зимували під снігом, а тепер просто таки розквітли, спокушаючи несвідомих охтирчан додати і свою ложку дьогтю. 
Вже чути невдоволені вигуки — люди прибирають, а вам ще й не так! Дуже добре, що земляки готові піклуватися про чистоту своїх подвір'їв та ділянок поблизу, але водночас так образливо, що це перекреслюється — сміття, зібране на купу, на жаль, залишається сміттям!
А куди ж ті купи подіти? Запитаєте ви. Заступник міського голови з комунальних питань Григорій Юрко переконаний, що проблему зможуть вирішити договори мешканців приватного сектора з підприємствами, що займаються вивезенням сміття. Відповідно до угод за визначеним графіком тверді побутові відходи будуть забирати. Важливо не захаращувати вулиці та тротуари, адже це — обличчя міста. 
В Охтирці мешкає стільки небайдужих, активних, свідомих жителів, які по-справжньому дбають про рідне місто. Боляче, що їхні зусилля, прагнення та конкретні справи часто затуляють, ті ж таки купи непотребу, залишені безвідповідальними охтирчанами.