Ветерани-військовослужбовці з організації “Маю честь” відзначили ювілей

Телеканал “Пульсар” не раз розповідав про життя наших військових — їхню службу, урочисті події, молодих фахівців і ветеранів Збройних сил. Завжди багато цікавого, корисного бачимо у суспільній діяльності колишніх військовослужбовців. Вони люди з активною життєвою позицією, відповідальні, небайдужі до справ армії і турбот міста. Нині в Охтирці існує кілька громадських осередків, до складу яких входять люди в погонах. Але одні орієнтуються більше на колишніх фронтовиків, інші — на військовослужбовців якогось одного роду військ. Та є у нас формування, яке об'єднує і авіаторів, і радіолокаторників, і моряків — представників різних військових частин. І працює вже десять років. Причому не просто значиться на папері, а дуже активно, щодня ведучи значну військово-патріотичну, організаторську роботу, працюючи на захист колишніх військовослужбовців, членів їхніх сімей та в інтересах всього міста.

“Маю честь”. Таку незвичайну, з глибоким змістом назву, що відразу викликає повагу і до самого формування, і до людей, які його представляють, носить Охтирська міська організація ветеранів війни та військової служби. По-різному складались життєві долі членів першого складу нового громадського формування, біографії самих військових частин, які вони представляли. Але організація з такою красномовною назвою як “Маю честь” ніколи не здавала позицій, не зважаючи ні на що, залишалась в Охтирці особливою бойовою одиницею. Завдяки ініціативності її керівника — депутата міської ради Леоніда Могилка, активності, особливому гарту самих ветеранів військової служби. Яких тільки заходів вони не проводили! Влаштовували засідання “за круглим столом” з представниками різних родів військ, розповідаючи про бойову виучку, мужність захисників Вітчизни багатьох поколінь, на їхніх прикладах виховуючи молодь. У проведенні військово-патріотичних заходів активно допомагали командуванню нашого інженерного полку, а в деяких справах були й ініціаторами, зокрема, в створенні гуртків для старшокласників. 
Тісна дружба пов'язує організацію “Маю честь” з колективом школи №2. Тут вивчають історію вітчизняної авіації та космонавтики, створили незвичайний музей. То як же не допомогти дітям у такій цікавій пізнавальній роботі активістам ветеранської організації, котрі багато років самі були пов'язані з небом! Частенько приходять у гості до школярів, розповідають про свій льотний і життєвий досвід, запрошують сюди справді видатних льотчиків, конструкторів. Допомогли встановити контакти з відомими в усій країні космонавтами, провідними фахівцями космодрому “Байконур”, Центру керування космічними польотами. Та й самі представники ветеранської організації “Маю честь” з радістю спілкуються з офіцерами-авіаторами, котрі вперше піднялись в небо зі злітної смуги навчального авіаполку, що базувався під Охтиркою, а згодом досягли справжніх вершин в професійній майстерності, ставали командирами частин, відомими спеціалістами авіаційної галузі, навіть здобували честь потрапити до загону радянських космонавтів, пілотувати кораблі у зоряний простір. До речі, незадовго до нинішнього свята організації “Маю честь”, ветерани-авіатори, котрі входять до її складу, отримали запрошення побувати на ювілеї Харківського університету повітряних сил, побачитись з його славетними випускниками, в тому числі льотчиками-космонавтами Радянського Союзу.
Загалом, діяльність 809-го навчального авіаційного полку — то особлива сторінка сторінка для організації “Маю честь”. Адже досить значна кількість колишніх військовослужбовців з її складу служили там, самі здобували армійський досвід, потім допомагали опановувати льотну науку курсантам авіаучилищ. Для сотень охтирських льотчиків 809-й авіаційний — то рідний дім, колектив колег, друзів, найкращі, найхвилюючіші згадки в житті. Отож з таким трепетом і ентузіазмом ветерани військової служби свого часу взялись реалізувати чудову ідею — встановити пам'ятний знак навчальному полку, який став би символом його здобутків, шани особовому складу, об'єднував ветеранів частини. Про місце розташування довго не розмірковували — звичайно ж, у мікрорайоні Дачний, де і зараз живе багато вихідців з 809-го. Задумали — зробили. Щороку збираються тут ветерани з нагоди дня народження полку та свята авіації, запрошують гостей, проводять мітинги, спілкуються з друзями. А щоб пам'ятне місце виглядало гідно, постійно влаштовують суботники з прибирання території, фарбування елементів знака, встановлених тут лав для відпочинку. І щороку додають навколо молодих дерев. Нині можна сміливо сказати, що завдяки військовослужбовцям народився справжній сквер, куди з задоволенням приходять з дітьми багато мешканців Дачного.
Можна було б продовжувати перераховувати корисні справи, до яких докладає зусиль охтирський осередок “Маю честь” - щодо соціального захисту колишніх військовослужбовців, турбот про вдів офіцерів, роботи різних секцій організації, їхні контакти з військовослужбовцями-”афганцями”, “чорнобильцями”. Немало мають планів. Влучно висловився з цього приводу заступник командира в/ч А-0563 Юрій Скорик — як за кілька століть, що пройшли, вже не можна уявити Охтирку без військових, так не можна її уявити зараз без організації “Маю честь”. Про це і нещодавно йшла мова на урочистому заході з нагоди 10-ліття з дня створення організації, що проходив у клубі згаданої військової частини, з якою ветерани-військовослужбовці підтримують добрі дружні зв'язки. Як і належить, звучали поздоровлення — від представників влади, окремих трудових колективів, командирів місцевих військових частин, поетів і співаків. А розпочав приємну низку вітальних виступів керуючий справами міськвиконкому Борис Чикало. За вагомий внесок у справу виховання підростаючого покоління, всіляку підтримку військових пенсіонерів Борис Володимирович вручив організації “Маю честь“ почесну грамоту від міського голови Олега Касьяненка.
Скажемо наперед, що усе свято було організовано дуже чітко. Вітальні виступи чергувались з вдало підібраними концертними номерами, які давали змогу ветеранам пригадати пісні своєї молодості, познайомитись з популярними українськими. До речі, колишні офіцери виступи аматорів художньої самодіяльності нагороджували не лише теплими оплесками, а й букетами квітів, солодощами. Керівництво організації, її актив, зокрема, ветеран авіації Валентин Солошенко немало попрацювали над творчим і технічним супроводженням заходу. Досить професійно попрацювали ведучі урочистостей Володимир Новіков та Ганна Мартиненко. Вони знайомили зі сцени зі здобутками і клопотами організації “Маю честь”, різними періодами її діяльності. Для багатьох запрошених було цікаво дізнатись про самий початок формування громадського об'єднання, Виявляється, ініціатива виникнення осередку належала колишньому голові ветеранської організації Охтирки Павлу Левченку. Він справедливо вважав, що у місті, де стільки людей у погонах, повинна бути організація, яка б їх згуртовувала, сприяла соціальному захисту, спілкуванню. Павло Григорович поділився думками з Леонідом Могилком, теж людиною військовою. Хороша ідея була підтримана й незабаром розпочала роботу ініціативна група — спочатку на зміцнення контактів з ветеранами різних родів військ, а потім і на підготовку перших організаційних зборів. Вони відбулись 20 грудня 2000 року. В актовому залі школи №5 зібралось близько двохсот чоловік — вихідців з авіації, інженерних та військ протиповітряної оборони, Військово-морського флоту, десантних формувань, представники органів внутрішніх справ і Служби безпеки. Це був міцний кулак серйозних, дієвих, ініціативних, згуртованих людей, які мали великі плани і бажання їх реалізувати. Очолив осередок Леонід Могилко.
На сцену запросили голову правління ВАТ “Охтирський хлібокомбінат” Віру Левченко — дочку колишнього керівника ветеранської організації міста.
Віра Павлівна передала ювілярам незвичайний подарунок до свята — великий красивий торт, ще й з офіційною символікою міської організації ветеранів війни та військової служби.  
Знову на сцені знані охтирські вокалісти. Присутні вже аплодували за майстерність Катерині Макаренко, Вірі Лук'яновій, Ніні Новоселець. Вони справді душу вкладали у свої пісні. Зміст, мелодії, рівень виконання так розчулювали присутніх, що дехто з ветеранів не міг навіть стримати й скупої сльози. Справді, зібрались тут близькі по духу люди, які багато пережили, багато бачили, та хоч суворою була їх військова біографія, залишились дуже відкритими, добрими, світлими людьми.
На зібранні немало було сказано про співпрацю ветеранської організації та особового складу військової частини А-0563. Змінювалось командування, починало службу молодше покоління, але дружні стосунки залишались незмінними. Отож від командира в/ч А-0563 полковника Олександра Яковця, від себе особисто та товаришів по службі привітати ветеранів-військовослужбовців до трибуни вийшов заступник командира частини Юрій Скорик. 
Не міг не завітати на ювілей і колишній командир цієї військової частини полковник Юрій Возницький, який багато років співпрацював з громадською організацією “Маю честь”.
Завжди разом з військовослужбовцями різних діючих військових частин Охтирщини, з ветеранами служби командир в/ч № 2276 полковник Анатолій Марченко.
Анатолій Олександрович подарував ювілярам годинник, міцно потиснув руку очільнику громадської організації Леоніду Могилку і оголосив, що коли настане і його час, сам з задоволенням поповнить лави такої шанованої організації, як “Маю честь”.
Дарують свою творчість присутнім ветеран Збройних Сил Вячеслав Нестеренко, сьогоднішній військовослужбовець Ганна Мартиненко, інші артисти, зокрема й шанований у нашому краї музикант Олександр Кравченко. Аж ось у залі лунає телефонний дзвінок. На прямий зв'язок з Охтиркою вийшов голова Всеукраїнської спілки учасників війни генерал-полковник Володимир Воронцов. Поздоровив усіх зі святом, висловив подяку командирам діючих військових частин на Охтирщині за підтримку громадської організації “Маю честь”. Наголосив, що вона нині одна з найкращих в Україні за кількістю добрих справ, активністю колективу. А її керівника Леоніда Могилка введено до складу ради Всеукраїнської спілки учасників війни. Приємно було учасникам ювілейного заходу чути вітальні слова від таких поважних людей з Києва. Додав позитивних вражень, святкового настрою ще один ветеран військової служби, який невдовзі вийшов на сцену — колишній авіатор Анатолій Литовченко. Він з хвилюванням прочитав власний вірш, написаний спеціально до 10-ї річниці громадської організації “Маю честь”.
Аж ось до присутніх звертається голова ради міська організація ветеранів війни та військової служби, депутат міськради Леонід Могилко.
З такого приємного приводу, як ювілей організації, активістам “Маю честь” було вручено чимало почесних грамот, нагрудних знаків від Всеукраїнської спілки учасників війни, відзнак і подарунків від ради організації ветеранів військової служби. Це був вечір визнань досягнень, спогадів, побажань колективу “Маю честь” і надалі залишатись таким же бойовим, енергійним, результативним, яким є нині. Ентузіасти сцени продовжили концерт. Зокрема, порадували виступами сьогоднішні військовослужбовці - духовий оркестр військової частини А-0563 під керівництвом диригента Сергія Лук'янова, вокально-інструментальний ансамбль в/ч № 2276 “Гвардія”, де художнім керівником Сергій Войченко. Приємно було дізнатись, що у громадської організації “Маю честь” є навіть власний гімн, слова до якого написав Анатолій Литовченко, а музику — Олександр Гуцал та Олександр Кравченко. Виконав її на святі знаний у місті ентузіаст пісні Юрій Колесник.