Вони видобувають «чорне золото»

В адміністративному корпусі НГВУ «Охтирканафтогаз» працює музей. Розповідає він про велику і славну історію не просто найкрупнішого і найпотужнішого підприємства Охтирщини, а про виникнення у нас загалом нафтогазовидобувної галузі. До речі, перші ж документи, які ми побачили в експозиції, навели на думку, що вже через кілька місяців на нафтовиків чекає солідний ювілей – 7 січня 1961 року наказом Харківського Раднаргоспу для розробки Качанівського родовища було створено Охтирський нафтопромисел. П’ятдесят років тому… Солідну біографію та здобутки має підприємство, треба зберегти її для нових поколінь.

 
Ініціативу нинішнього керівництва НГВУ було підтримано, й музей створили, можна сказати, зразковий - і за облаштуванням, і за наповненістю експонатами. Документи, фотографії, особисті речі, спецодяг видобувників «чорного золота», зразки нафти, порід грунту, схеми родовищ – все тут є, все розповідає про непростий, але такий результативний шлях, пройдений від перших свердловин до сучасного нафтогазовидобувного і переробного комплексу. Нині, напередодні професійного свята нафтовиків, хотілося хоч оглядово розповісти про те, чим живуть вони, як працюють, як відпочивають. Багато що відображено в експозиції музею, а ми спробуємо ніби «оживити» деякі звіти, фотографії, документи. Отож вирушаємо у дорогу.
Вже через кілька кілометрів від міста, якщо рухатись у напрямку села Велике озеро, помічаємо перші добувні свердловини, далі вони зустрічаються все частіше… З обох боків дороги прямо серед широких ланів цілодобово невтомно трудяться станки-качалки, поміж них то там, то там рясніють технологічні вежі. Скільки б разів не споглядав за таким пейзажем, звикнути до нього неможливо. Завжди огортають думки про багатства надр рідного краю, знання і вміння наших людей, про те, як нелегко добувати те «чорне золото», без якого неможливо уявити життя теперішньої цивілізації. Відвідаємо свердловини, що видніються серед поля.
Ось тут, зовсім поряд знаходяться відразу дві. Одна в експлуатації - «голова» качалки схиляється до землі, щоб дала чергову порцію нафти, яка піде на переробку для широкого використання. А за кілька десятків метрів на іншій свердловині проходить передбачений технологією ремонт. Фахівці з допомогою потужної техніки дістають з глибин землі труби. Як нам розповів майстер Сергій Литвиненко, тут працює одна з бригад цеху капітального та підземного ремонту свердловин - у складі бурильника Миколи Галкіна, його помічника Валерія Мандрики, а також Олександра Чубаря, Олега Борківця, Сергія Баклана. Робота дуже нелегка фізично, вимагає постійної напруги, відповідальності. На майданчику кожен повинен діяти як частинка добре відлагодженого механізму годинника. Щось зробив не так, не вчасно - відразу ж чекай збоїв.
Знання, навички, увага, чітка взаємодія членів бригади – без усього цього справу не зробити. Зрозуміло, подібне ставлення до роботи вимагає й в багатьо інших професій, але в нафтовій галузі має особливе значення – надто важкі наслідки можуть бути в разі недотримання правил. Додайте такий фактор, як робота під відкритим небом – у сорокаградусну спеку, як нинішнього літа, в осінній дощ, пекучі морози… До речі, у складі кожної такої бригади є робітник, завдання якого ще специфічніше; називають його «верховий». Працює мало не на верхівці вишки – приймає маківку труби, що подається з надр і виставляє її у спеціальну нішу для зберігання. Такі «верхові» усі витівки погоди знають і відчувають на собі. Ось так за кілька хвилин і починаєш розуміти, що то за професія - «нафтовик».
Свердловини, де ми побували, знаходяться зовсім неподалік від території цеху видобутку нафти і газу №1. Загалом наше НГВУ проводить роботи на близько двадцяти родовищах в Охтирському, Роменському, Липоводолинському, Великописарівському районах Сумської області та Краснокутському – Харківської. На Охтирщині цех №1 є чи не найбільшим серед споріднених підрозділів за фондом свердловин, кількістю працівників. Внесок його досить відчутний і у здобутках «Охтирканафтогазу». Все ж приємно називати ось такі цифри – обсяг видобутку нашим НГВУ нафти з конденсатом складає 53 % від загального видобутку по ВАТ «Укрнафта» та більше 37 % від видобутку такого продукту в цілому в державі; стосовно природного газу показники складають відповідно 36 % та більше 5 %. Щоб йти в ногу з часом, незважаючи навіть на кризу, яка гальмувала протягом останнього часу роботу промисловості, охтирське НГВУ зуміло поліпшити матеріальну базу, зокрема, й провідного цеху видобутку нафти і газу №1. Майстер цього виробничого підрозділу Володимир Говорун влаштував нам ознайомлювальну екскурсію територією, розповів про виробництво і людей.
Володимир Олександрович показав також інші об’єкти, де й зараз ведеться будівництво, ті, що з’явились порівняно недавно і вже відчутно розширили можливості цеху. Побували ми, зокрема, в насосних, котельних, операторській, яку торік лише вводили в експлуатацію, а нині її сучасне обладнання допомагає тримати на контролі роботу відразу десятків технологічних об’єктів цеху видобутку нафти і газу, фахівцям - оперативно приймати рішення. Під час нашого спілкування працівники цеху просили передати вітання з професійним святом усім колегам. У тому числі й помічник майстра Петро Колодяжний, який ось уже мало не три десятиліття трудиться в галузі. До речі, з нагоди Дня нафтовика, Петро Борисович отримає звання «Заслужений працівник ВАТ «Укрнафта». Це добра традиція нашого НГВУ - в ході урочистостей на стадіоні вітати кращих представників колективу. І цього року велика група нафтовиків отримає грамоти, цінні подарунки від керівництва «Охтирканафтогазу» та правління ВАТ «Укрнафта», почесні звання «Відмінник праці», «Заслужений працівник «Укрнафти», а оператор першого цеху з видобутку нафти і газу Світлана Куца – звання «Заслужений працівник промисловості України». Адміністрація, профспілкова організація НГВУ від щирого серця поздоровляє відзначених нагородами, а також усі працівників нафтогазовидобувних підприємств, ветеранів галузі з професійним святом, бажає ефективної праці, благополуччя в родинах, здоров’я. В дарунок їм звучить пісня. А після музичної паузи ми продовжимо розповідь про наших нафтовиків.
Наступна частина цієї телерозповіді стосуватиметься вже більше соціальної сторони життя підприємств галузі. Проілюструвати її теж можна на прикладі роботи цеху №1, який є мінімоделлю діяльності всього НГВУ. Ветерани пам’ятають, як тут все розпочиналось, як за роки переселялись з вагончиків у зручні затишні капітальні будови, де передбачався для працівників уже зовсім інший рівень - і роботи, і побуту. Територія цеху розташована просто серед поля біля дороги на Бугрувате, ще й на найвищій точці місцевості – вітрами обдувається з усіх боків. Отож керівництво НГВУ дбає, щоб максимально поліпшити умови перебування тут людей. Потурбувались про це в головному корпусі, де розташовані адміністративні та допоміжні приміщення. Працює, зокрема, й своя їдальня, щоб трудівникам не треба було брати обіди з дому. Харчують тут ситно, смачно, по-домашньому. Майстри-кухарі розуміють, у яких непростих умовах працюють нафтовики, отож стараються для них.
А ось це привабливого вигляду приміщення – новий побутовий корпус. Зовні незвичайний, має особливу конфігурацію верхньої частини, форму вікон, що схожі на великі ілюмінатори морського лайнера. І всередині дуже красиво, затишно; справді зроблено з турботою про трудівників. Меблі, сантехніка, кахлі, підлога – все найсучасніше, зі смаком підібране. Розташування та наповнення приміщень продумане, як нині кажуть, функціональне. Загалом соціальній захищеності, поліпшенню умов праці, розширенню можливостей та рівня відпочинку в нафтогазовидобувному управлінні приділяється велика увага. Керівництво підприємства в особі Олега Франчука та профспілковий комітет, який очолює Михайло Канівець, в цьому плані працюють в хорошому тандемі, з розумінням важливості соціальної сторони життя нафтовиків.
Ініціативи профкому підтримуються, є можливість плани, спрямовані на захист людини праці, перетворювати в реальність. Це стосується як окремих заходів, так і цілеспрямованої постійної роботи, зокрема, в поліпшенні матеріальної бази для оздоровлення трудівників, розвитку спортивного гарту, відпочинку членів їхніх родин. Нагадаємо, що саме завдяки нафтовикам Охтирка має чудовий стадіон, де проходять матчі з участю улюбленої футбольної команди; не так давно вона виступала навіть у вищій лізі українського футболу. В цьому сучасному спорткомплексі є можливість займатись протягом усього року, не лише влітку. Чекають на ентузіастів зали для тренувань на тренажерах та для проведення ігор з командних видів спорту – саме тут проходить, зокрема, традиційний щорічний турнір пам’яті Романа Рапія з мініфутболу. Пишаються охтирчани плавальним басейном, який є без перебільшення перлиною міста – для населених пунктів районного масштабу наявність такого спортивного об’єкту довго ще буде лише мрією.
Окрема подяка нафтовикам - за роботу дитячого табору відпочинку «Космос». Мали ж ми на Доброславівській горі й інші осередки дитячого відпочинку, але ні колишні господарі, ні місто їх не вберегли. А ось нафтовики не лише утримують цю дитячу республіку, а й розвивають її матеріально-технічну базу. Від завершення серпневої зміни до старту нового сезону, при підтримці адміністрації, профком НГВУ веде постійну роботу з оновлення приміщень, ремонту умеблювання, технологічного обладнання. А літньої пори ретельно підібраний колектив педагогів так будує виховний і оздоровчий процес, що число бажаючих відпочити у «Космосі» щороку лише зростає. До речі, діти-сироти, з багатодітних сімей, інших пільгових категорій отримують путівки безкоштовно. А нинішнього року адміністрація і профком НГВУ влаштовує для них святковий обід з нагоди Дня нафтовика.
Ще кілька слів про оздоровлення, але вже дорослих. З яких тільки видів спорту не влаштовуються тренувальний процес і змагання для нафтовиків! Водне поло і шахи, підняття гир й армреслінг, міні-футбол та теніс… Щороку представники нашого нафтового регіону беруть участь у першості ВАТ «Укрнафта», що проводиться у кримській Алушті - і завжди отримують перемоги. А просто відпочити разом з колегами, членами сімей можуть на орендованій базі на морському узбережжі та власній – біля рідної Ворскли.
Не можна не згадати і про культурні аспекти життя наших нафтовиків, про рівень розвитку художньої самодіяльності. Ентузіастів сцени виховали немало і дуже різної спрямованості. Вокальні та хореографічні колективи виступають на святкових заходах підприємств галузі, загальноміських, обласних. Особлива сторінка в житті самодіяльних артистів НГВУ – традиційний фестиваль сценічних колективів нафтогазовидобувних підприємств ВАТ «Укрнафта», який проводиться у курортному містечку Ворзель, що на Київщині. З усієї України приїздять дуже сильні солісти, ансамблі, які наполегливо готуються до такого дружнього суперництва на сцені – але головну нагороду все одно отримують охтирчани.
Отож нафтогазовидобувне управління «Охтирканафтогаз» працює, живе насиченими буднями. Звичайно, не обходиться без проблем, але не хочеться говорити про них зараз, коли колектив НГВУ, а з ним і вся Охтирщина, готується відзначити День нафтовика. Суботнього вечора на всіх гостинно чекає стадіон «Нафтовик», де і цього разу, теж за традицією, відбудеться концерт зірок естради. Зі святом, шановні трудівники галузі! Радості від праці, в родинах, нехай обходять негаразди, а дні завтрашні приносять лише нові вагомі здобутки…