Двір зразкового порядку |
||||
|
|
Назви сортів полонять вишуканістю. «Фламентан», «Блек Меджик», «Діп Сікрет», «Голд Стар», «Айс Крім», «Версилія» - лише кілька імен, які закоханий у троянди господар називає відразу. Рослини вибагливі, але досвід дав знання та навички, якими Володимир, до речі, радо ділиться з усіма знайомими. Доріжки і квітники він проектував сам разом з дружиною – без її мудрих порад та підтримки нічого б не вдалося. Зайшовши до двору родини Глубоких, гості відразу бачать камінь з надписом: «Якщо прямо підеш – гостем будеш, але залиш тут меч, камінь, дулі і поганії думи». Гумор присутній в оформленні кожного куточка обійстя. Табличка «Двір зразкового порядку» періоду Української Радянської Соціалістичної Республіки, знайдена Володимиром у полі, тепер на видному місці – теж історія, зазначає господар. Особливе ставлення у нього до краєзнавства – з юнацьких років збирає цікаві статті про історію Охтирщини. Залюбки відвідують разом з дружиною музеї фольклорного спрямування. Батьківщина починається з рідного дому, тому Володимир опікується старовинними предметами побуту, зберігає речі від бабусі й дідуся, бо сподівається, що таким чином теж може існувати зв`язок між поколіннями. Квіти ростуть у гармонії з елементами ландшафтного дизайну – їх роль виконують численні речі. Фарфоровий орел, глиняний півень, круторогий баран, металева основа для годинника з пташками родом з першої половини минулого століття – все це з різних часових періодів, але пов`язане з історією родини. Щось лишилося від бабусі, щось було знайдене на городі, а дещо подарували знайомі, знаючи про любов Володимира до старовини. Так оселилися у дворі жорна, випадково знайдені у якоїсь бабусі на селі. А криниця справжня, хоч і схожа більше на музейний експонат. Таке враження складається завдяки невеликій колекції глечиків однієї форми – їх Володимиру теж дарували друзі. Три дерев`яних коромисла є оздобою колодязяч, але також не використовуються за призначенням. Звичайно, ідеї народжувалися не без участі дружини Людмили – її роль надихати, давати поради, допомагати. Оскільки глава сім`ї працює в НГВУ «Охтирканафтогаз», однією з головних прикрас двору є метрова модель бурової вежі та невеликої нафтової качалки. Композицію помітно з усіх куточків двору. Довгий стіл у центрі раніше був значно коротшим. Потім з`явилася потреба його збільшити - для численних гостей, родичів, які збираються разом на родинні свята. І тут вигадлива фантазія не дозволила главі сім`ї обійтися без чогось незвичайного. Сітка послужила основою для чергового етюду. Виноград створив природний дах над столом. А навпроти - одна зі стін ганку. Її прикрашають раритетні грамплатівки, серед яких досить давні – 1968 року виробництва, наприклад. Вони зберігаються під дахом і вініл на вигляд у гарному стані. Поряд кактус незвичайної форми і годинник. Все у різних стилях, але пронизане духом епохи, яка скінчилася не так давно. Сидячи за столом у компанії друзів, господар поринає у спогади про радянські часи, такі відмінні від сучасності, пронизані деякою романтикою, приємною ностальгією. Через два метри, на іншому боці ганку, зовсім інший настрій. Наличник дверей – з фольклорними мотивами. Поряд речі з дерева, що здивували Володимира, викликали усмішку. Ведмежа голова колись була лише частиною спиляного дерева. Інше, завдяки тій же фантазії, набуло довершено народного, чи то пак – казкового вигляду. Є речі, що нагадують йому про дитинство доньки – морська тема колись викликала таку ідею. Великий якір і маленький човен – тому що вигляд знизу відкривається, з глибини моря. Поштовхом стала ця музична скринька – зі скарбами. А далі – ще цікавіше. Доріжки й квітники напівколами і ще більша колекція глеків та виробів з дерева. Діжка філософа Діогена з капцями викликає гарний настрій. Пісочниця й іграшки – для маленької онуки Насті, є тут і гойдалка – сучасна конструкція. Міні-сквер створив Володимир у дворі. Провідний мотив – етнічний, навколо нього і створювалося все. Плуги - один металевий, інший з дерева – гумористичний, ціле зібрання дерев`яного посуду й колес, незважаючи на велику кількість, перебуває у зразковому порядку. Кожен предмет посідає своє місце і приваблює увагу. Володимир Глубокий розповідає - у більшості побачене викликає подив, у когось – захоплення, а були й випадки, коли після візиту в цей двір, гості сварилися з дружинами. Жінкам подобається як Глубокі двір облаштували, потім починають чоловіків своїх примушувати створити у господі щось подібне. Але ж для цього треба працювати, а не лише бажання мати – зазначає Володимир. Найперша турбота кінця літа й початку осені – збір винограду. Упродовж 20 років Володимир постійно займається вирощуванням різних сортів винограду і виготовленням домашнього вина. З 1997 року, за порадою свого товариша, почав збирати колекцію з вин власного виробництва. Виноградарством та виноробством захопився знову-таки за підтримки дружини Людмили. На перший погляд, плантація невелика, але на ній росте виноград 9-ти сортів: оптимальні за смаковими якостями культури й найбільш адаптовані до природних умов нашого регіону. Збиралися й підбиралися сорти протягом значного часу, через численні спроби, помилки та успіхи. Серед відомих широкому загалу – виноград Лідія. До ароматних напоїв Володимир Глубокий разом з рідними і назви підібрав. Так, вино «Карі очі» створене на честь дружини Людмили. Володимир щедрий господар - і вином, і виноградом пригощає гостей, відповідає на питання, не скупиться на поради. Сам зазначає, що людина він складна – любить порядок, а тому й від оточуючих вимагає порядності та акуратності. Творчі прагнення він повністю реалізовує у своїй господі. Троянди, краєзнавство, виноградарство та виноробство – чотири захоплення, які не дозволяють Володимиру сумувати, як говорить він сам. Створюючи у своєму дворі ансамблі з предметів побуту, охтирчанин Володимир Глубокий, не мав на меті про музей, однак тепер погоджується – щось схоже є. Головне для господаря – щоб речі передавали енергетику свого часу, створювали відповідний колорит та настрій. Минуле і сучасне тісно пов`зані між собою, а без них не буде майбутнього. Все створене господарями заради краси та затишку, все робилося для власного задоволення. Володимир вважає, що здійснити подібне може кожен за двох умов: треба мати велике бажання та працьовитий характер.
|
Багатьом, хто побував у цьому дворі по вулиці Карла Маркса, буде що розказати знайомим, тут є чому повчитися, є чому й здивуватися. Про незвичайність обійстя зовні нічого не промовляє – один з багатьох охтирських будинків приватного сектора. Господар помешкання, Володимир Глубокий, гостям завжди радий. Кажуть, обстановка характеризує людину. Перше, що бачимо у дворі – зразкова чистота, всюди сучасні ліхтарі, панування яскравих квітів, зокрема троянд. Близько 20 років господар оволодіває непростим мистецтвом вирощування примхливих красунь.
