Вітали з Водохрещами, з Йорданом...

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. Воно збігається зі святом Богоявлення, однак ці свята слід розрізняти.

У 30-річному віці Ісус Христос прийняв хрещення в річці Йордан. Коли Ісус вийшов на берег, з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. У той же час на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.  

19 січня у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.

Після Святої Літургії християни зі співом коляд ідуть на став чи річку до так званої христильниці. Христильницю традиційно роблять юнаки у день Йорданського надвечір'я. Люди і церковні служителі приходять до святково прибраної христильниці. Священик читає молитви на освячення води, благословляє воду хрестом. Після водосвяття священик благословляє людей освяченою водою. Люди набирають її у посуд і несуть до домівок, щоб за сніданком скуштувати свяченої водички. Багато віруючих у ці дні купаються в освячених ополонках, хоча цей звичай Церква не вважає обов'язковим. На думку багатьох людей, таке купання дозволяє отримати Боже благословення, наснагу і здоров'я на весь наступний рік.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. В давнину саме у цей період молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну. Зі святом Хрещення Господнього в українців здавна було пов'язано багато прикмет і вірувань. Наприклад, якщо 19 січня день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі повно "сажки"; якщо на Водохреща іде лапатий сніг – це на врожай.

У давнину до Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними.

В Україні на Водохреща священик обходив домівки парафіян, окроплював приміщення водою та малював хрести на дверях.