Берегти різдвяні традиції

Різдво — найвеличніший день в церковному календарі. Народження Ісуса Христа урочисто відзначається християнами всього світу, але традиції і звичаї, пов'язані з цим днем, у кожній країні різні.

Наприклад, у Вірменіїї Різдво святкують 6 січня, у цей же день відзначають й Хрещення Христове, освячуючи воду.

У Грузії, за традицією, на Різдво здійснюється хресний хід «Аліло». Головними дійовими особами святкової ходи є «благовісники», або ті, що несуть благу вістку про народження спасителя.

У Сербії та Чорногоріїї переддень Різдва зветься «Баднидан». Саме ж Різдво у цій країні називають Божич. У цей день ще до сходу сонця голова родини та його старший син пострілом із рушниці перед будинком сповіщають про свій похід до лісу по «бадняк» - поліно зрубаного молодого дуба, яке обов'язково повинна мати кожна сербська родина. За традицією саме це поліно повинно горіти у родинному вогнищі впродовж усіх трьох днів свята.  

Про прадавні українські традиції, пов'язані з Різдвяними святами, розповідає вчитель української мови та літератури Охтирської гімназії Любов Вальтер.

Не зважаючи на вагомий вплив язичництва на різдвяні обряди і традиції, головною подією свята є відвідини богослужіння. Щоб заслужити милість у новонародженого спасителя, українські родини здавна вшановували його молитвою. Приємно, що у багатьох сім'ях охтирчан і досі збереглася традиція сідати досвяткового різдвяного столу лише після повернення з храму. Варто пам'ятати, що прихід одного з найзнаменніших християнських свят - Різдва — у наші міста, наші домівки і серця обов'язково має супроводжуватися молитвою і музикою церковних дзвонів.