Охтирка відзначила своє 370-річчя

На майдани і вулиці Охтирки осінь одягла яскравий золотавий вінок. Нинішнього року для такого подарунку особливий привід — місто святкує своє 370-річчя. За будь-яких часів, навіть найсприятливіших, відзначати дати подібного масштабу досить непросто, нині тим більше. Однак міська влада і громада не могли обійти увагою такий ювілей. Було приділено максимум зусиль, щоб влаштувати солідне свято, гідне міста з кількавіковою історією, поколінь щирих патріотів рідної землі — трударів і воїнів. І за оцінкою багатьох охтирчан, воно справді вдалось на славу. Важко навіть просто перелічити, скільки цікавого придумано і втілено в життя організаторами ювілею, скільки незвичайних гостей запрошено, як яскраво показано можливості самої Охтирки. Можна сміливо стверджувати — нічого подібного наше місто ще не бачило — ледве у три дні вмістили всі передбачені заходи. До того ж, варто особливо наголосити, що кошти на все це зі скромного бюджетного гаманця міста не залучались, влада, організатори попіклувались, аби левова частина витрат йшла зі спонсорської допомоги, за це щиро вдячні всім, хто надав сприяння. 

Знімальна група телеканалу “Пульсар” намагалась побувати на більшості з передбачених святковою програмою подій, але, зрозуміло, показати їх усі просто неможливо. Спробуємо хоча б оглядово познайомити з тим, як проходили ювілейні заходи. Розпочались вони 23 вересня, з відкриття пам'ятного знаку воїнам 12-го гусарського полку. Історія гусар — то особлива сторінка в біографії Охтирки, а згодом всієї країни. Вони вкрили себе невмирущою славою на полях багатьох битв, і в першу чергу, Бородинської. А зароджувалась гусарська слава саме в Охтирці. Ось тут, де в наші дні починалась територія колишнього заводу медичних меблів, у 18 столітті базувався гусарський, а пізніше драгунський та уланський полки. Вздовж вулиці Фрунзе знаходились штаб військового формування, готель, у глибині кварталу — плац, господарські будівлі, а також стайні, пасовища для коней. До речі, і досі зберігся будинок духового оркестру полку, на щастя, навіть знаменитий 300-літній дуб, який пам'ятає сиву давнину. Відновити всі ці історичні факти, активізувати роботу по вшануванню слави охтирських гусарів вдалось завдяки діяльності клубу, який нинішнього року створив ветеран Збройних Сил, офіцер-авіатор Валентин Солошенко. Він вийшов і з пропозицію по створенню Алеї слави та пам'ятного знаку на вул. Фрунзе, яка була активно підтримана міською владою. Хорошу задумку втілено в життя у переддень відзначення 370-ліття Охтирки. До речі, говорячи про гусарів, варто віддати належне і козацькому полку, історія якого нерозривно повязана з життям Охтирки. В урочистостях взяли участь представники влади міста й району, депутатського корпусу області та Охтирки, громадських організацій та колективи художньої самодіяльності міста. Згідно зі святковою програмою, головний день ювілею визначався на суботу, 24 вересня. Список заходів був досить солідним. Розпочинався він ранком зі спортивних турнірів, зокрема, юних шанувальників футболу — улюбленої гри тисяч наших земляків.

Дуже широка програма чекала на учасників свята на майданчику поблизу центру культури і дозвілля “Кнєжа” - виставки, конкурси, концертні номери, зустрічі з гостями Охтирки. У містечку майстрів поблизу “Кнєжі” ми зустріли і в.о. міського голови, секретаря міської ради Олександра Цілуйка.

З самого ранку на вулиці Жовтневій з нагоди 370-річчя міста було розгорнуто яскравий, велелюдний ярмарок з участю художніх колективів району. А на ажурних решітках вздовж території швейної фабрики розміщено незвичайну фотовиставку, що народилась завдяки турботам працівників краєзнавчого музею та фотомайстра Івана Кучеренка. На десятках знімків побачили знайомі усім нам вулиці, будови — такими, якими вони були кілька десятків років тому, поряд — сучасний вигляд цих же куточків Охтирки.

Біля центру культури і дозвілля “Кнєжа” охтирчани і до цього не раз мали змогу познайомитись з найрізноманітнішими тематичними виставками, які готували умільці-охтирчани. А нині багато експозицій під відкритим небом були розгорнуті нашими гостями з різних регіонів. Чимало глядачів збирали біля себе, зокрема, гончарі. Погодьтесь, цікаво побачити, як народжуються глечики, тарілі, куманці, інший глиняні вироби, без яких раніше не обходились у жодній садибі, як прикрашають посуд оригінальними об'ємними орнаментами. Добре, що є в Україні ентузіасти, котрі зберегли для нащадків секрети древнього ремесла.

Свій доробок запропонували охтирчанам представники Сумської обласної Національної спілки майстрів народного мистецтва, деякі інші самодіяльні творчі осередки. Завдячуючи саме ювілейним заходам, ми могли познайомитись з прийомами і виробами, відмінними від тих, що здавна використовувались на Охтирщині, а гостям показати все те, чим можуть пишатись наші умільці. Такий досвід взаємокорисний для ентузіастів народного мистецтва і цікавий для кожного. Щодо цього висловлювались поважні гості ювілею. На майданчику біля “Кнєжі” зустрічаємо делегацію з Росії. Давні дружні стосунки повязують Охтирку, наш район та Грайворонський район Бєлгородської області. Завітали до нас на ювілейні заходи заступник глави держадміністрації Грайворонського району Сергій Вікт. Краснокутський та начальник районного управління культури Тетяна Євг. Усова.

Учасники свята оглядають нові експозиції з оригінальними виробами. Представник журі оголошує результати конкурсу вишиванок. А вже розпочинається новий — показати своє вміння виходять гармоністи Охтирщини. Вони завжди були в пошані у населення, їх кликали на відзначення сімейних дат, весілля, визначні події в колективах, на творчі вечори і просто зіграти для настрою, коли з якогось приємного приводу люди збираються з кількох сусідніх вулиць. Пропонуємо до вашої уваги фрагменти виступів кількох конкурсантів.

Доки біля центру культури і дозвілля “Кнєжа” з нагоди дня народження міста проходили виставки й конкурси, наймолодші охтирчани мали змогу потішитись в ігровому містечку, що знаходиться поряд. До речі, тривалий час в Охтирці це був єдиний сучасний дитячий майданчик, і батьки приводили сюди синів і доньок з різних, іноді досить віддалених мікрорайонів. Нинішнього року завдяки турботам міської влади, благодійників, справжніх патріотів вдалось встановити нові, а з нагоди ювілейної дати Охтирці та її юним мешканцям зробив подарунок концерн “Оболонь”, придбавши ще один дитмайданчик — яскравий, багатофункціональний. Встановили його у міському парку відпочинку, що на Соборній площі. В урочистому відкритті взяли участь в.о. міського голови, секретар міськради Олександр Цілуйко, керівники і представники трудового колективу Охтирського пивзаводу. Поздоровити з цією подією і загалом Охтирку зі славним ювілеєм завітала заступник голови Сумської облдержадміністрації Тамара Дмитрівна Іщенко.

А тим часом поряд на Соборній площі розпочиналась ще одна цікава, неординарна подія — урочиста хода учасників свята вулицею Жовтневою до площі Леніна. Загалом, не так часто відбуваються тут подібні велелюдні заходи, . А тим більше, щоб ось так, усією громадою вийти на центральну вулицю під звуки оркестру, навіть двох відразу — інженерного полку та частини Внутрішніх військ. Справжній сюрприз підготували організатори свята — запросили на ювілей цілий підрозділ Сумського ліцею-інтернату з посиленою фізичною підготовкою, в якому служить немало молодих охтирчан. Зовсім недавно цей військовий навчальний заклад отримав звучну назву — Кадетський корпус.

У святковій колоні крокують керівники міста, району і області, наші поважні гості, а також депутатський корпус Охтирки, представники управлінь і служб. Радіють участі у такому святі шановані ветерани, разом з ними йдуть ті, кому незабаром ставати на захист мирного сьогодення рідної землі. Хвилю емоцій викликають у всіх, хто на центральній вулиці з квітами зустрічає святкову колону, наші юні спортсмени — борці східних єдиноборств, легкоатлети дитячо-юнацької спортивної школи, футболісти ДЮСШ “Нафтовик”. Святковій колоні додають колориту учасники художньої самодіяльності — місцеві і гості, що завітали до нас з кількох сусідніх областей. А далі на урочистому марші охтирчани вітали представників наших підприємств, установ — НГВУ і УБР, філії “Брокенергії” і пивоварного заводу, м'ясокомбінату, сирзаводу, а також комунальників, освітян, медиків, підприємців. За офіційними, так би мовити, делегаціями, йшли і інші жителі міста — з родинами, друзями... Всі разом крокували на площу Леніна. У дні ювілею її було не пізнати — прикрашена гірляндами, яскравими кульками, звучать святкові мелодії. З боку корпусу гімназії з колонами встановлено величезну сцену з різнокольоровими цифрами “370”. З кожною хвилиною на досить просторому майдані додається охтирчан і ведучі оголошують про початок нової частини цього красивого свята. Вона була особливо насиченою. Звучали вітання від керівництва міста і області, шанованих гостей. В урочистій обстановці були оголошені імена нових почесних громадян нашого міста - керівника зразкової балетної студії Зої Наклицької, художника Івана Шаповала, тренера із дзюдо Юрія Меєровича. Їх вітали тисячі присутніх на площі охтирчан. Представили присутнім також затверджений офіційний гімн Охтирки, який було обрано з кількох варіантів, запропонованих кращими творчими силами міста.

Свято на площі проходило у тісному поєднанні урочистих моментів, концертних номерів і театралізованого дійства. Щиру подяку варто виголосити усім причетним до влаштування ювілею: керівництву міста, депутатам місцевим і нашим представникам в обласній раді, тим, хто посприяв матеріальному забезпеченню заходів, хто займався організацією дійства і безпосередньо брав у ньому участь. Талановито вправилась зі своїм завданням, зокрема, сценарист і режисер головного шоу Тетяна Лисенко. Чого тільки не побачили того вечора охтирчани на цьому святковому майдані! Парад усіх діючих військових формувань Охтирки і ветеранів Збройних Сил, проїзд персонажа з минулих століть — поважної княжної Ольги Олександрівни, але на супермодерновому мотоциклі, незвичайний виступ групи на роликах і піруети тендітних танцівниць у пуантах (здається, асфальт площі Леніна крім автомобільних колес роликів і пуантів ще не знав). А потім розпочався великий концерт місцевих пісенних колективів та гостей з Сумської, Полтавської, Харківської областей та Росії. Охтирчани з радістю ділились враженнями від святкового вечора, майже усі згадували, зокрема, й урочисту ходу Жовтневою вулицею та участь у ній Кадетського корпусу.

Якнайкраще відгукувались охтирчани й про заходи на інших майданчиках міста — поблизу РБК, на Торговій площі. Там того дня працювали художники, музиканти, колективи художньої самодіяльності різної спрямованості — від фольклорних до академічних. На завершення концертної програми на площі Леніна всі побачили незвичайне вогняне шоу. Свято продовжилось дискотекою. Наступного дня тисячі охтирчан вирушили на вулицю Менжинського — стати учасником змагань з мотокросу, які не проводились вже близько десяти років — а до ювілею відродились.