Гончарний всесвіт в Опішному |
||||
|
 Хто лиш раз тримав у руках глину — цей чистий та безвідмовний матеріал, відчув її тепло, її душу, той закохався у гончарство – так кажуть у Опішному, що на Полтавщині. Напевне, мешканці селища знають це найкраще, недарма ж Опішне — гончарна столиця України. До Мекки гончарів та керамістів щороку з’їжджаються майстри. ІІІ тиждень Національного гончарного здвиження «Здвиг – 2011» став полем для спілкування українців, які шанують самобутність та мистецький колорит. Засновник і організатор фестивалю, відомий дослідник всього, що пов’язане з керамікою, Олесь Пошивайло зробив все, аби Здвиг прогримів на всю країну і навіть за її межами, адже цього року в Опішному було чимало гостей із-за кордону. Не варто й намагатися порахувати, скільки залюблених у роботу з глиною майстрів завітало до Опішного — умільці з різних міст та сіл із задоволенням проводили майстер-класи. До того ж, святкування національного дня гончаря стало гарним приводом поєднати із гончарством речі, здавалося б, з ним не пов'язані. Як добре, що від Охтирки до Опішного лічені десятки кілометрів, тож не дивно, що свято відвідало чимало наших земляків. Знайомилися з роботами видатних майстрів, хтось і собі спробував попрацювати за гончарним кругом, власноруч виготовивши незграбне горнятко. Інші захоплено спостерігали за таїнством спілкування гончаря з глиною. Як абетка починається з літери "а", так і з горщика - гончарська наука. Вважається, що той, хто зумів його виточити, - зможе виточити й будь-яку іншу посудину. Іван ... вже чверть століття віддав цій справі, ще зі шкільних літ зрозумів, що то — доля, переймав науку у корифеїв, які радо ділилися тонкощами та секретами. А що ж роблять на гончарному фестивалі ковалі? Мужніх представників цієї давньої професії запросили на ковальський фестиваль «Вакула-фест», що відбувся у рамках цьогорічного Здвигу. Нескладно здогадатися, захід названий на честь гоголівського Вакули, який працював неподалік від Опішного – під Диканькою. Ось і торжище — тут буяє різноманіття горщиків, мисок, свищиків у вигляді півників, вовків, глечиків, хаток, куманців. А ще знамениті решетилівські гобелени, сорочки, очіпки, запаски, пояси, козацькі шапки, брилі, вироби з соломи. І все це можна купити (були б тільки гроші). Окрема розмова - «КерамПІК" , що чомусь вважається національною виставкою художньої кераміки. Хоча насправді — міжнародна. У центрі містечка майстрів майорять прапори країн-учасниць виставки – Грузії, Литви, Азербайджану, США, Росії. Україна ж представлена 12 областями. Хоч і різні вироби тут побачимо, всі вони зберегли тепло людських рук, мають неповторну енергетику та автентичність. Недарма професія кераміста, гончаря не знає кордонів. З глини народжується не тільки рукотворний посуд, але і іграшки — коники, вершники, ляльки, свищики, брязкальця. Мистецтвознавець з Москви Марина Обоєва колекціонує керамічні народні іграшки, її колекція — справжнє багатство, адже налічує близько 4 тисяч іграшок, власниця постійно її поповнює. Окреме місце у її колекції займає українська глиняна іграшка. На думку пані Марини, вся Україна має пишатися цим центром гончарства Опішним, що народило стільки видатних керамістів, роботи яких вже стали класикою. А молоді майстри мають з вдячністю переймати досвід, долучаючись до традицій виготовлення з глини української іграшки. Глиняні глеки, миски та кухлі, фігурки та обереги прикрашають дивні мальовки. Втім, квіти, хвильки та більш витончені візерунки на гончарному фестивалі наносили ще й на дівочі тіла. Ще одна фішка цьогорічного здвигу - фестиваль бодіарту «ВоdyCeramicFestUkraine-2011». Розписати людське тіло гончарними мальовками в Опішне завітали студенти, художники-любителі та професіонали з Одеси, Миколаєва, Полтави, Києва, Луцька та Дніпропетровська. Незнайома робота захопила майстрів пензлю, до вподоби нововведення і юним моделям, які повністю довірилися фантазії художників. Багато років тому, наприкінці 19 століття , саме в Опішному було відкрито один із перших гончарних навчальних закладів — Земську зразкову гончарну майстерню. І тепер залюблені у у прадавній український промисел майстри віддано працюють за гончарним кругом, шукаючи нові способи захопити своєю справою якомога більше людей. |
| Останнє оновлення ( Середа, 28 березня 2012, 14:01 ) |
