У 1941-у лінія оборони Охтирки проходила через Ківшар... |
||||
|
 Жителі міста й району добре знають адреси меморіалів, котрі зберігають пам'ять про героїв Великої Вітчизняної — це Курган Бойової Слави, Монумент Безмертя, Алеї Героїв Радянського Союзу та кавалерів ордена Слави, братські могили й обеліски загиблим у боях та підпільникам. Але є у нас і ще один, у порівнянні з ними зовні ніби й скромний пам'ятний знак, проте теж надзвичайно важливий — як частина ратної історії, біографії нашого міста. Він знаходиться неподалік Охтирки, в урочищі Ківшар. Восени далекого 1941-го тут проходила лінія оборони на підступах до населеного пункту. На початку війни кожен бій був особливо жорстоким і кровопролитним для радянських бійців. Немало їх полягло, аби стримати наступ гітлерівців. Охтирчани знали про цю лінію оборони, але лише порівняно недавно силами благодійників, вдячних потомків з'явились на узліссі меморіальна плита з написом та невеликий благоустроєний майданчик. Поряд облаштовано окопи, укриття — такі, які слугували для наших бійців на фронтах Великої Вітчизняної. Знаходячись тут, біля окопів, під соснами лісового урочища, подумки яскравіше уявляєш події тих грізних воєнних років...Потрібно сказати, що окремі колективи надають сприяння в утриманні пам'ятного знака, зокрема, військова частина А-0563, держпідприємство “Охтирське лісове господарство”, деякі інші. Завжди готовий до виконання тут завдань пошуковий загін “Пам'ять” під керівництвом Анатолія Чернишкіна. Нинішнього року вони підвищили свій статус, ставши молодіжною громадською організацією “Військово-спортивний клуб “Пам'ять”. Мають цілий арсенал як радянських так і німецьких гільз від патронів, снарядів, гранат, усілякої амуніції, що були знайдені під час розкопок на місцях боїв, продемонстрували все це у вигляді невеликої виставки біля пам'ятного знака. І особливо слід відзначити турботи міської організації ветеранів війни та військової служби “Маю честь” на чолі з депутатом міської ради Леонідом Могилком. Практично від самої дати появи тут пам'ятного знаку вона взяла над ним опіку. Ентузіасти і про підтримання порядку дбають, і про пошук матеріалів та залучення спеціалістів в разі необхідності ремонту, і про проведення військово-патріотичних заходів. У планах — облаштувати біля меморіальної плити квітники, за можливості згодом поряд встановити стенди, лавочки. Дуже активно попрацювали й нинішнього червня, разом з іншими колективами готуючи урочистості з нагоди Дня Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни та 70-ї річниці від початку Великої Вітчизняної. Запросили немало гостей, в тому числі й колишніх фронтовиків та Ветеранів Збройних сил і членів їхніх сімей. Максимальне сприяння у оформленні та музичному забезпеченні урочистостей надав наш інженерний полк. Присутні на мітингу біля пам'ятного знака в урочищі Ківшар разом з усією країною взяли участь в акції “Хвилина мовчання”. Вели програму ветерани Збройних Сил Анатолій Щур та Володимир Смирнов. Зокрема, Володимир Валентинович читав вірші Костянтина Симонова. Перед присутніми виступив голова райдержадміністрації Віктор Сугак. Колишній фрронтовик, полковник у відставці Олександр Новаченко поділився своїми згадками про роки війни. Від імені особового складу в/ч А-0563 слово мав заступник командира з виховної роботи Юрій Скорик. Керівник військово-спортивного клубу “Пам'ять”, педагог школи №7 Анатолій Чернишкін розповів про роботу юних пошуковців. Урочиста частина заходу підходила до кінця. Зазвучала щемна мелодія “Степом, степом...” у виконанні духового оркестру військової частини в/ч А-0563. Представники особового складу нашого інженерного полку з гірляндою, оповитою стрічками, вирушила до пам'ятного знака. Разом з ними несуть сюди яскраво-жовті квіти керівники двох громадських організацій Охтирки: ветеранського осередку “Маю честь” — Леонід Могилко та молодіжного патріотичного клубу “Пам'ять” — Анатолій Чернишкін, що досить символічно. 22 червня для різних поколінь є і залишатиметься важкою і страшною датою... Для всієї України та війна стала часом безмежного людського горя, страждань і втрат. Величезні жертви нашого народу в ім’я свободи, бойові подвиги і важка праця в тилу, масовий героїзм людей наближали довгоочікувану перемогу. Усі наступні покоління повинні пишатися мужністю, стійкістю, самовідданістю тих людей. Нині над нами мирне небо. Працюємо, навчаємось, виховуємо дітей, будуємо плани на майбутнє. І будемо завжди віддавати святу дань поваги захисникам Вітчизни, які відстояли рідну землю, подарували поколінням сьогоднішній і завтрашній день. |
| Останнє оновлення ( П'ятниця, 03 лютого 2012, 15:26 ) |
