Підопічні терцентру потребують більшої уваги |
||||
|
У наш непростий час нелегко доводиться багатьом — стосовно фінансової, соціальної захищеності, підтримання здоров'я і ще дуже багатьох факторів буття. Але одна справа, коли щоденні проблеми вирішують люди працездатного віку, які мають на те життєві сили, а зовсім інша, коли з ними стикаються наші ветерани — для них навіть найпростіші клопоти, про які молодша частина населення поки й не замислюється, стають непереборними труднощами. Ніхто того не бажає, але у літньому віці кожен новий прожитий рік додає складнощів, для багатьох навіть сходити на кухню за склянкою води вже є проблематичним, а ще ж завжди якась хатня робота є, можливо, ще й на городі... Регулярні відвідання магазину чи ринку для придбання продуктів, стають взагалі чимось недосяжним. Добре, коли немічні люди проживають разом з рідними, а якщо ті далеко, не можуть щодня допомогти в щоденних справах? Ось тоді доводиться звертатись за підтримкою до державних органів захисту. Зокрема, в Охтирці такою роботою займається територіальний центр соціального обслуговування населення. 32 його працівника за графіком, в залежності від категорії рухомості підопічного, що визначається медиками, відвідують вдома бабусь, дідусів, виконують найнеобхіднішу роботу. До одних прибувають кожні два дня, до інших — через три. Спектр послуг досить широкий — налічує до півтора десятка видів допомог. Це доставка продольчих, промислових, господарських товарів, ліків, приготування їжі, прибирання в кімнатах, догляд за городом, оформлення документів на субсидії, оплата комунальних послуг, відвідування тих, хто захворів у лікарняних закладах тощо. Це велика, копітка робота, яка вимагає від соціальних працівників і вміння, і сил, і особливих рис характеру, адже літні люди потребують не лише чіткого виконання окресленого кола завдань, а ще більше — уваги до себе, доброзичливого ставлення. І якщо підопічні відчувають, що представник терцентру недостатньо настроєний на справжню їх підтримку, це може викликати серйозне невдоволення. Саме така ситуація виникла у охтирчанки Зої Дмитрівни Шелест. Чоловіка, Олексія Костянтиновича, колишнього фронтовика, хороброго танкіста, вже багато років немає на цьому світі, донька Любов Олексіївна і внучка Олена проживають далеко. А здоров'я з кожним роком залишається все менше, тепер без стільця чи спеціального пристосування для немічних і пересуватись вже не може. Ще й зір дуже послабшав. Все життя пропрацювала: в роки війни — на фронті трудовому, має за це нагороди, після її закінчення — у різних трудових колективах, найбільше, перед виходом на пенсію, у магазині “Кулінарія” відділу робітничого постачання НГВУ. Старанно працювала. Тепер представники “Охтирканафтогазу” відвідують на свята, привозять матеріальну допомогу, продуктові набори, за що Зоя Дмитрівна дуже вдячна. А буденні побутові справи, як інваліду 1 групи з загального захворювання допомають вирішувати представники територіального центру. Тільки, як вважає ветеран, не всі однаково старанно. З вдячністю згадує соціального робітника Надію Іванівну, приємно вражена відповідальним ставленням до справи Миколи Рубана. Але до деяких інших має більші чи менші претензії. Свого часу зверталась із заявою до адміністрації терцентру, хотіла б зараз дізнатись про реально вжиті заходи, але керівник нещодавно звільнилась з роботи. Щоб з'ясувати деталі справи, до Зої Дмитрівни завітала новий директор територіального центру Олена Малікіна разом з завідуючою відділенням соціальної допомоги вдома Ларисою Мащенко. Усі факти, викладені Зоєю Дмитрівною, її рідними, вислуховували уважно, обіцяли ретельно розібратись і вжити по них заходів. Окремі питання Олена Малікіна вирішила відразу у присутності ветерана. Є прагнення добитись помітних змін у деяких усталених методах роботи соціальної служби. Емоції згасали, завершувалась зустріч на позитивній ноті. З боку господарів прозвучало кілька побажань, реалізація яких могла б бути корисною для багатьох підопічних. Гостей запросили приходити частіше. Керівництво територіального центру поверталось на вул.Тельмана, де розташувалась установа, і ми звернулись за коментарем. Керівництво міської ради надає великого значення соціальному захисту літніх людей. За ініціативою секретаря міськради Олександра Цілуйка було створено комісію по вивченню загалом проблемних питань, які раніше мали місце в роботі терцентру. Результативних дій чекають від нового керівника терцентру Олени Малікіної. На одній з найближчих апаратних нарад у міськвиконкомі буде розглянуто план дій, спрямованих на поліпшення стану справ у важливій соціальній роботі. |
| Останнє оновлення ( Четвер, 30 червня 2011, 08:51 ) |






У наш непростий час нелегко доводиться багатьом — стосовно фінансової, соціальної захищеності, підтримання здоров'я і ще дуже багатьох факторів буття. Але одна справа, коли щоденні проблеми вирішують люди працездатного віку, які мають на те життєві сили, а зовсім інша, коли з ними стикаються наші ветерани — для них навіть найпростіші клопоти, про які молодша частина населення поки й не замислюється, стають непереборними труднощами. Ніхто того не бажає, але у літньому віці кожен новий прожитий рік додає складнощів, для багатьох навіть сходити на кухню за склянкою води вже є проблематичним, а ще ж завжди якась хатня робота є, можливо, ще й на городі... Регулярні відвідання магазину чи ринку для придбання продуктів, стають взагалі чимось недосяжним. Добре, коли немічні люди проживають разом з рідними, а якщо ті далеко, не можуть щодня допомогти в щоденних справах? Ось тоді доводиться звертатись за підтримкою до державних органів захисту. Зокрема, в Охтирці такою роботою займається територіальний центр соціального обслуговування населення. 



