Велопробіг з нагоди Дня журналіста |
||||
|
 На подвір'ї міської школи №4, як правило, людно, навіть не в буденні дні. Тут немало спортивного знаряддя, до якого приходять займатись ентузіасти різного віку. Доросліших приваблює ставок, де можна не просто помилуватись краєвидами, а ще й порибалити.. До речі, то унікальна ситуація, що водойма розташована на подвір'ї навчального закладу, мало який може похвалитись подібною родзинкою. А ця має ще й глибоку, цікаву історію. Саме вона й привабила як місце збору групу охтирчан з велосипедами. З різних кінців міста збирались вони того ранку сюди, до Зеленого озера, для проведення спільної акції. Полягала вона ось у чому. В Охтирці вже не перший рік існує осередок Національної спілки журналістів України. До нього входять співробітники місцевих газет, радіо, телебачення, люди, які колись працювали в засобах масової інформації, загалом творчі особистості, котрі не уявляють життя без роботи зі словом, без активної участі в подіях, що відбуваються навколо. Крім справ поточних, щороку спілчани разом з очільником міської організації Анною Протасовою, намагаються влаштовувати заходи, які і згуртовували б членів спілки, і приносили нові враження, теми для майбутніх репортажів, а ще бажаніше — мали б корисний для всієї місцевої громади резонанс. Нині запланували поїздку центром Охтирки — щоб самим дізнатись більше про пам'ятні місця, архітектурні, літературні, історичні об'єкти, і, звичайно, привабити увагу до них широкої громадськості, можливо, окреслити коло важливих для громади проблем, які з'ясуються. Особливо актуально це нинішнього року, адже відзначаємо 370 літ від народження міста, дати першої згадки про Охтирку в документальних джерелах. Про це говорила у своєму ознайомлювальному виступі керівник міської організації Національної спілки журналістів України Анна Протасова.Місце старту учасники акції обрали саме таке — привабливе зовні і незвичайне з точки зору історичного підгрунтя. За переказами, тут свого часу відпочивали охтирські гусари — гордість нашого міста, військової історії всієї держави. Ще б пак, порівняно невелике за чисельністю кавалерійське формування періоду Вітчизняної війни 1812 року завдяки своїй хоробрості, вмінню вести наступ і результативно діяти у ворожому тилу, вкрило себе славою на багато століть. Загалом, у цьому мікрорайоні немало пам'ятних місць, про які варто було розповісти більше. І на найближчій зупинці журналісти мали поділитись цікавими документальними даними про минуле рідного міста. Зокрема, стосовно самого будинку загальноосвітньої школи №4, де на початку минулого століття діяла школа комісарська, а в 1917 році відбулись перші організаційні збори РСДРП (б), керівником місцевої організації більшовиків став Іван Гончаренко, який у подальшому брав участь у громадянській війні, його ім'ям названа одна з вулиць Охтирки. Екскурсоводами у цьому міні-поході, який можна вважати одним із перших організованих заходів з нагоди ювілею Охтирки, що відзначатиметься наприкінці вересня, міг стати кожен. Валентина Устинова багато років пропрацювала в журналістиці, нині — заступник міського голови, за велінням серця вирушила в цю велопоїздку, й розповіла колегам немало цікавого зокрема про письменника Івана Багряного, долю будинку його родини, що розташований не так далеко звідси. Продовжив тему кореспондент місцевого телеканалу “Пульсар” Олександр Куліш. Зупинився також на фактах з біографії поета Павла Грабовського, який свого часу вчився в охтирській бурсі. Вона знаходилась точно на тому місці, де зараз побудовано спорткомплекс “Нафтовик”, що став сучасною перлиною нашого міста. На стіні приміщення дирекції футбольного клубу “Нафтовик” розміщено меморіальну дошку пам'яті Павла Арсеновича. Редактор газети “Лідер” Анна Протасова повідомила цікавий факт — липи, що ростуть тепер навпроти спорткомплексу, були колись висаджені учнями школи №3, яка розташовувалась у приміщенні колишньої бурси. Звернула увагу на незвичайний фонтан-качалку, який можна назвати в числі найнезвичайніших об'єктів сучасної Охтирки, цікаві архітектурні і дизайнерські знахідки самого спорткомплексу, до якого тепер їздятть фотографуватись весільні пари. Маршрут велопробігу пролягав далі, до вулиці Жовтневої. До речі, чому саме велосипеди було обрано для такого заходу? А це — найпопулярніший вид транспорту в нашому місті, доступний, екологічно чистий, зручний. За досить короткий час ним можна досягти практично будь-якого куточка Охтирки, тисячі її жителів не уявляють свої будні без велосипеда. І журналісти в тому теж вирішили бути разом з громадою, як свідчили написи на однакових футболках у всієї велокоманди. Хоча, звичайно, головний зміст цього гасла набагато ширший і важливіший — разом з громадою дбати про місто, допомагати вирішувати всі існуючі проблеми, робити життя в ньому якомога привабливішим. І при всьому тому — оберігати його історію, знайомити з нею молоді покоління. Саме цьому був присвячений наступний розділ екскурсії, який вела головний редактор газети “Лидер” Айжан Більченко. Знаходячись поблизу міського парку, комплексу церков Соборної площі та вулиці Жовтневої, яка колись мала назву Романівської, Бульварної, й інші учасники мали змогу додати своє до свідчень історичних документів з приводу різних подій, будов, територій. До речі, в акції брали участь також працівник телеканалу “Пульсар” Євгенія Терещенко, оператори Олександр Цибуля та Сергій Пось, головний редактор газети “Ахтырка” Ігор Кириєнко і секретар редакції Світлана Кириченко, кореспондент газети “Город А” Андрій Міхєєв, у свій час редактор газети “Вишневий цвіт” Алла Дзюба, знані в Охтирці творчі особистості Олександр Скиба й Іван Краснокутський, деякі інші наші колеги по творчому цеху. З розумінням поставились до ідеї велопробігу у міській владі, “технічно” підтримали кілька охтирських підприємців, а міськвідділ внутрішніх справ та відділення Державто-інспекції подбали про безпечний рух нехай і невеликої колони велосипедистів централь-ними вулицями і площами, що вихідного дня мало досить суттєве значення. Учасники пробігу рухались далі за маршрутом. Мали змогу згодом почути й про інші визначні пам'ятки минувшини Охтирки, зокрема, історичний дім міського голови, будинок офіцерів, народний дім, який нині знаємо як районний Будинок культури, та ще чимало цікавих об'єктів, про які можна було розповідати не одну годину. Наше місто справді має велику, багату історію, значне число визначних історичних постатей — знання про них потрібно активно поширювати. Корисна розмова відбулась потім і на території гімназії, з якою теж пов'язані імена знаних людей, зокрема письменника Бориса Антоненка-Давидовича. Та й самі приміщення навчального закладу — то перлина нашої минувшини, найперше, те, що фасадом виходить на площу Леніна, як у нас говорять — будинок з колонами. Виявляється, його біографія сягає далекого 1812 року, споруджували навчальний заклад в період, коли країна вела війну з французькими нападниками... Журналісти, зокрема, головний редактор газети “Ахтырка” Ігор Кириєнко торкнулисть і інших збереження історичної спадщини. Акцію завершували на території колишнього комсомольського парку, а нині території відпочинку поблизу “Кнєжі”. Порівняно недавно тут з'явився майданчик для дітей з фігурами казкових героїв, майстерно виготовлених з металу. За власні кошти його створили кілька охтирських підриємців. То — один з прикладів того, як потрібно любити своє місто і дбати про нього. Залишається сказати, що відбувався велопробіг напередодні професійного свята — Дня журналіста, і став для його учасників справжнім подарунком. При такому творчому підході з боку міської журналістської організації є сподівання, що попереду корисних заходів буде влаштовано ще немало. |
| Останнє оновлення ( Четвер, 30 червня 2011, 07:17 ) |
